Декілька днів тому ми попереджали що росіяни готують чергову провокацію, з метою посварити Туреччину і Україну.
Мова йшла про те, що російські спецслужби планують влаштувати диверсію на дні Чорного моря на газопроводах «Турецький потік» і «Блакитний потік, а потім звинуватити у цьому Україну.
Після того, як ця інформація набула розголосу, росіяни підкорегували свої плани. Тепер вони уже не згадують про Чорне море, а стверджують, що Україна завдала ракетних ударів по інфраструктурі, яка знаходиться на території РФ і забезпечує роботу газопроводів «Турецький потік» і «Блакитний потік».
Їм не вдалося звинуватити українців у підриві цих газопроводів на дні Чорного моря, то тепер вони вирішили в інший спосіб прив’язати Україну до цих газопроводів і все одно звинуватити Україну у злих намірах щодо Туреччини. Зрозуміло, що основним завданням цього інформаційно-провокаційного заходу було нанесення шкоди українсько-турецьким відносинам.
Тут варто звернути увагу на одну характерну рису росіян. Навіть тоді, коли їх наміри викрито, вони вперто продовжують стояти на своєму і далі крутити свою заізджену платівку. Складається враження що російські пропагандисти мають наперед визначені завдання і межі, за які вони не мають права виходити, що перешкоджає їм вчасно реагувати на зміну ситуації і отримувати бажаний результат. Те ж саме можна сказати і про суспільство, і про всю державну машину росіян, де воля царя і начальника це закон, а поле для творчості і особиста свобода людини є вкрай обмеженими. В країні, де панує тоталітарний режим, ціна помилки при прийнятті стратегічних рішень є дуже великою, а часом і фатальною. У свій час ніхто не зміг зупинити Путіна, коли він приймав рішення про вторгнення в Україну. І тепер, коли уже 12 років йде російсько-українська війна, усім стало зрозуміло, що у Путіна усе пішло не за планом, і його уже не врятують ні провокації, ні чорна пропаганда, ні відверта брехня. Війна з Україною програна, хоча Путін вперто не хоче це визнавати, але уже недалеко той час, коли уся Росія буде дорого платити за вторгнення в Україну, за усі вчинені нею злочини і за хворобливі фантазії і нездорові амбіції свого царя.
Олег Березюк,
Інститут глобальної політики.
